ГОРТАЮЧИ СТОРІНКИ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ…

Posted: 12.08.2012 by kamenjari in Каменярі-інфо

Поки біля Українського дому триває акція на захист української мови, про події у Києві пишуть західні видання. Вашій увазі пропонуємо статтю з американського видання “Час і події”, випуск від 8 серпня 2012 року.

У Києві голодують троє коломиян
08/08/2012 автор: Юрій Атаманюк, Львів. Спеціально для «Час і Події»
номер #2012-32

Від 3 липня під палючим сонцем на сходах Українського дому і вдень, і вночі триває безстрокове протистояння до Закону № 9073 проти подальшого московщення нашої Батьківщини, переднакресленого Партією регіонів України. З 6 липня місце біля Українського дому стало смугою без політиків.

Хто ці голодуючі, і як вони там тримаються?
Між ними були і є старші люди. Одного чоловіка нещодавно привезли до лікарні зі серцевим нападом. Троє голодуючих, віком 20 – 45 років, які ще тримають голодівку, просили надати їм допомогу. В п’ятницю, 25.7.2012 р., троє коломиян поїхали до Києва, щоб змінити тих шістьох голодуючих, котрих протягом тижня відвезли до лікарні. У суботу долучилися двоє з Тернополя та один зі Львова.
Серед коломиян є Юрій Тимошенко (52 роки), батько котрого росіянин, колишній військовий, родом з міста Ставрополя, а мати – українка із села Уторопи, що на Косівщині. Після закінчення російськомовної школи Юрій став червоноармійцем десантних військах, а згодом – одним із перших членів Гельсінської спілки.
Микола Пігуляк, 50 років, походить з гуцульської родини зі села Спас, що на Коломийщині. Він – нащадок побратимів – борців УПА. Також став діячем Гельсінської групи в Коломиї.
Покутянка Олександра Дідик, 55 років, рід котрої з недалекого Княждвора, протягом останніх чотирьох років очолює групу, що працює над Українсько-слов’янсько-англійським етимологічним словником.

З приводу голодування пані Леся сказала наступне:
«Не військом, а більше прилюдними голодівками Магатма Ганді здобув незалежність Індії – однієї з найбільших держав світу. З праці над словником я зрозуміла, що українська мова є не тільки найстаршою в Європі, а також, мабуть, найбільш розвиненою і найбагатшою у світі.
У 2007 р. найвизначніші американські вчені переконали західний світ у тому, що Україна є материком усіх 450-ти індоєвропейських мов. Мова наших предків стала провідною, адже вони перші приручили коня і придумали колесо. А в 1973 році Річард Клайн, проживаючи тоді в Чикаго, встановив, що перші розумні люди з’явилися в Україні 45 тис. років тому. Через мою співпрацю з Amnesty International я довідалася, що довготривале, безперервне прилюдне голодування кількох людей має більший вплив на уряди і приносить кращі успіхи, ніж одноденні акції на 200 тис. осіб».

Ось що говорить пан Юрій:
«Я народився в Росії. Ми з мамою до сьогодні спілкуємось з батьком-росіянином російською. Я закінчив російськомовну середню школу в Коломиї. Усі мої друзі були росіянами, і я бачив, як вони, виховані радянським режимом, переслідували українських хлопців і дівчат та погорджували ними. Але я виріс тут, на прекрасній українській землі. І то – моя батьківщина!
Приїхав до Києва, щоб не тільки словом, як інші, але і чином боротись проти русифікації України. Боротись за мій, український нарід».

Чому погодився на голодування, – розповів і пан Микола:
«Я – гуцул зі Спаса і підприємець з Івано-Франківська. Коли мені показали в Інтернеті, на картах Великобританії, що з 13 (тринадцяти) річок у графстві Кент 12 з них мають українські назви, я повірив, що мої предки, плем’я Лютичів, 1500 років тому, з огляду на короткотривале повернення до Європи арктичного підсоння (клімату), пішли до Данії, котру назвали на честь богині річок і озер – Дани. Згодом переселилися далі до ще теплішої південної Англії, де утворилася англійська мова. А німецькі племена англів і саксів пішли у північні частини британських островів, і тому там немає жодних українських назв річок.
Я – гордий нащадок моїх предків, і тому на моїй чорній сорочці, вишитій червоними нитками, є бандерівська відзнака в пам’ять моїх рідних, що загинули у лавах УПА, воюючи за незалежність нашої держави і майбутнє її мови.
30 липня до голодуючих приєднався громадянин США, громадський діяч, голова Українського історичного інституту в США – доктор Мирослав Драґан. У ніч з 31 липня на 1 серпня у нього стався серцевий напад, однак від госпіталізації він відмовився.

http://www.chasipodii.net/article/10465/

Advertisements
Коментарі
  1. петро коментує:

    Опозиція, якщо вона дійсно така є, повинна створити оперативний штаб для МОБІЛІЗАЦІЇ СВІДОМИХ УКРАЇНЦІВ проти антиукраїнської окупації Орди ! Практикувати, час від часу ТРЕНУВАЛЬНИЙ ЗБІР на Європлощі, чи в іншому місці, з повідомленням листівками від оргкомітету про подальші плани..

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s