ВТРАТИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЖУРНАЛІСТИЦІ

Posted: 21.12.2013 by kamenjari in Каменярі-інфо

Кінець року приніс дві сумні новини. Українська журналістика понесла важкі втрати! Не стало двох відомих майстрів влучного слова та пера:померли практично в один день відомий журналіст-міжнародник Ігор Слісаренко та журналістка і актриса Олена Чекан,яка тривалий час важко хворіла. Ми висловлюємо щирі співчуття родичам та колегам померлих журналістів. Вічна пам’ять їм!
ß ãîòîâèé ñàäæàòè äåðåâà, çàîùàäæóâàòè ðåñóðñè ³ âèìàãàòè öå â³ä ³íøèõ
Ігор Юрійович Слісаренко народився 12 квітня 1966 у місті Щорс Чернігівської області; українець; батько Слісаренко Юрій Миколайович (1940) — підприємець; мати Слісаренко (Нагорна) Валентина Михайлівна (1946) — пенсіонерка.
Освіту здобув на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1983–1990) і у Лондонській школі економіки і політичних наук (1995–1996). Кандидатська дисертація: «Політологічний аналіз та прогноз у висвітленні міжнародної тематики засобами масової інформації»; магістр мас-медіа і комунікацій (1996): «Мас-медіа в умовах зародкової демократії приклад України (англ.)».
У 1990–1995 — редактор, ведучий програм, завідувач редакції програм для молоді на Українському телебаченні. З 1996 — заступник головного редактора ТСН студії «1+1».Викладав у Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Починаючи з 1990-х працював телеведучим, висвітлюючи міжародну тематику. Ігор Слісаренко востаннє з’являвся на екрані в ефірі «5 каналу». З 2004-го по 2007-й був ведучим програм «Час Новин» та «Час за Грінвічем» на 5-му каналі. Однак в 2007 році Слісаренка скандально звільнили через матеріали про особисте життя дочок президента Віктора Ющенка.
З 2001 по 2005 рік обіймав пост віце-президента зі зв’язків з громадськістю Міжрегіональної академії управління персоналом. Член-кореспондент Міжнародної кадрової академії (1998). Володів англійською та польською мовами.
завантаження
Олена Василівна Чекан — українська актриса, сценарист, журналіст. Член Національних спілок кінематографістів, театральних діячів і журналістів України.
Народилася 24 квітня 1946 р. в Києві. Закінчила театральне училище ім. Б. Щукіна (1972). Працювала на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.
Ставила моноспектаклі по мотивах віршів Марини Цвєтаєвої та Лесі Українки, із спектаклями приїздила у Москву.
Спільний з Юрієм Макаровим 4-серійний фільм «Мій Шевченко», номінувався 2002 року на Шевченківську премію.
Кореспондент «Українського тижня» з першого дня журналу. Серед героїв її інтерв’ю — Режіс Варньє, Юрій Афанасьєв, Ліна Костенко, Кшиштоф Зануссі, Томас Венцлова, Ахмед Закаєв, Валентин Сильвестров, Андре Глюксман, Патріарх Філарет, Дітмар Штюдеман, Даніель Бовуа, Сергій Кримський, Андрій Ребет (син Лева та Дарії Ребетів), Мирон Петровський, Анатолій Гайдамака, В’ячеслав Брюховецький, Іван Мигул (ректор УВУ), Ален Блюм, Жиль Леруа, Вікторія Лук’янець, Дмитро Горбачов, Ґжеґож Мотика, Ігор Померанцев та інші.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s