МІСЬКА ВЛАДА – SOS!!! СТИХІЙНЕ ЛИХО НАШОЇ СТОЛИЦІ.

Posted: 19.10.2015 by kamenjari in Каменярі-інфо
Позначки:,

Незважаючи на розвиток світової економіки і суспільства, вдосконалення передових технологій та модернізації виробничих процесів у харчовій галузі, усе частіше виникають питання про якість та безпечність продукції, що з’являється на полицях магазинів. І хоча сучасні супермаркети пропонують нам великий асортимент товарів на різний смак, все ж традиційно більшість українців відвідує ринки, сподіваючись отримати натуральні, якісні товари за більш низькою ціною, ніж у супермаркетах.
Фахівці та експерти у сфері торгівлі переконані у тому, що ринок був, є і має бути! Сучасний і цивілізований, він повинен мати свою екологічну програму і працювати згідно чинного законодавства.
Середній та малий бізнес сплачує податки до державного бюджету в розмірі 60 % від загального об’єму податків, створює велику кількість робочих місць.
Стосовно київських ринків, то раніше їх було – 103, а сьогодні – 96 (у тому числі 3 комунальні), з яких 68 – суміжних характеристик (харчові і промислові товари), 68 – ринки з лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи.
Ринки не пропустять через себе сумнівну, неякісну продукцію, бо мають лабораторії та всі необхідні документи для торгівлі. Тому сааме молоді слід дбати про своєз доров’я та своїх дітей, оскільки сааме якісна та безпечна продукція і є основою здорового життя.
Голос1
Але, на жаль, існує і велика проблема, яку без негайної допомоги київської влади і ї співпраці з ринками вирішити неможливо. Потрібно розуміння цієї ситуації ,тим паче, коли мова йде про здоров’я наших людей.

На столичних ринках різко зменшуєтьс япотік покупців, вільних місць майже 40 %, орендну плату для підприємців адміністрація ринків знизила, при тому, що збільшилася плата за землю, світло, воду. А все через проведення регулярних так званих ярмарків. Ситуація стала критичною, адже платоспроможність населення зменшилася в декілька разів, підприємці ледь зводять кінці з кінцями, щоб зберегти свої робочі місця і не піти з ринку.
Важливо врегулювати особливості проведення ярмарків, акцентуючи увагу на сезонність проведення(до прикладу, плодово-овочевий ярмарок доцільно проводити восени, коли буде збір огородини ), а також тематичність ярмарків ( шкільні ).
Слід відмітити, що основними критеріями проведення ярмарків – є залучення до участі в ярмарках безпосередніх сільськогосподарських виробників та переробних підприємств з різних регіонів України, заохочуючи їх до цих заходів шляхом надання безкоштовних місць.
Отже, ярмарки були організовані, аби підприємці могли реалізувати продукцію власного виробництва, а люди мали змогу купувати якісні продукти за цінами виробника.
Однак, на сьогоднішній день, те, що відбувається на ярмарках, більш нагадує стихійну несанкціоновану торгівлю, де перекупники продають м’ясо, рибу, молочні продукти, цитрусові, одяг, білизну та будь-які інші товари на тротуарі чи землі, видаючи їх за товари власного виробництва.
Якість і свіжість продуктів на даних ярмарках не перевіряється, а самі продавці працюють з грубим порушенням санітарно-гігієнічних правил ( без санітарного одягу, особові медичні книжки відсутні, порушується температурний режим реалізації, зберігання тощо ). Немає туалетів, сміттєвих урн, побутові відходи не вивозяться. Про яку гігієну можна говорити ? Весь бруд і вихлопні гази залишаються на цих продуктах та і що можна заощадити людям, які купують продукти на ярмарках? А порушення в місцях неорганізованої торгівлі є потенційно – небезпечними у виникненні спалахів харчових отруєнь, інфекційних захворювань серед населення, бо походження продуктів нікому не відоме. Особливо це стосується м’ясних, рибних та молочних продуктів, які вимагають особливих умов зберігання та реалізації (до +6°С). Також існує загроза збуту покупцям м’яса хворої на лейкоз, туберкульоз та чумкою домашньої худоби.

Квитанция
Прикро те, що кошти від учасників ярмарку не надходять до державного бюджету. Продавцям вигідніше стати учасниками ярмарку – не несеш відповідальності за товар, не платиш податки, а попит на так звану «продукцію від виробника» на розрекламованих ярмарках значно більший. До речі, цінова політика на ярмарках, зовсім не відрізняється від ринку, частіше завищена, дешевше кошту єпрострочений чи зіпсований товар, який на ярмарках вдало реалізують, прикриваючись привабливими цінами.

СТИХІЙНЕ ЛИХО НАШОЇ СТОЛИЦІ
У Facebook створена сторінка, де кияни можуть поскаржитись на стихійну торгівлю
Департамент промисловості та розвитку підприємництва закликає киян разом боротися із сезонною стихійною торгівлею. Для цього, зокрема, у соціальній мережі Facebook створена сторінка «Стоп Стихійка», яка має на меті об’єднати зусилля влади і киян у боротьбі з цим ганебним явищем.
олос3_001
Директор Департаменту Максим Кузьменко сподівається, що поєднання соціальної відповідальності громадян і дієвості влади дасть потрібний результат: «Ми просимо кожного, хто бачить осередки стихійної торгівлі – фотографуйте і разом із інформацією про місце залишайте фото на сторінці. Ми оброблятимемо інформацію, що надходитиме від киян, та передаватимемо її нашим інспекторам.
Голос5_001

Регулярно звітуватимемо, щоб розуміти, як наше місто стає чистішим. Але цього можливо досягти лише за активної участі людей, бо, насправді, кожен власним гаманцем і здоров’ям обирає – «швидка» покупка чи безпека».
Голос_6_001
За словами Максима Кузьменка, значна частина центру міста очищена від стихійної торгівлі. Однак у більшості районів, особливо в людних місцях, вона ще процвітає.«На жаль, кияни не розуміють, на яку небезпеку наражаються, купуючи товари в таких місцях. Справа в антисанітарії, у безконтрольності та безвідповідальності стихійних продавців», – каже директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва. Максим Кузьменко також додає, що людям, які збувають свої продукти просто неба, міська влада готова запропонувати місця на найближчих ринках: «Вартість одного дня «торгівлі» з піддону, якщо враховувати оплату «кришувальникам», вища, ніж вартість легального дня на офіційному ринку. Але на ринку і покупець, і продавець почуваються більш захищеними. Покупці мають можливість купити якісну перевірену продукцію, а продавці – торгувати легально. Виграють усі. Ринки міста Києва здатні забезпечити всіх бажаючих сільськогосподарською продукцією, а також мають можливість проводити повноцінні ярмарки на своїй території та безкоштовно надати місця для торгівлі соціальними продуктами.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s